Згідно з біблійною оповіддю, на 40-й день після свого воскресіння Христос, кілька разів з’явившись учням, вознісся на небо. На честь цієї події православною церквою встановлено свято Вознесіння Христового. У храмах виносять і ховають плащаницю, тому після Вознесіння вже не можна вітатись словами «Христос Воскрес!». Вознесіння завжди припадає на четвер.
На це свято найкраще росте трава. У деяких місцевостях цього дня «заполювали льон» – щоб добре ріс, «підносився» вгору. Випікали печиво у вигляді драбинок, на Чернігівщині та Сумщині – млинці «христові онучки», з якими ходили в поле («щоб добре росло жито») або на цвинтар – поминати померлих (щоб їхні душі вознеслися на небо). Молодь улаштовувала різноманітні забави.
Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода, то на добрий врожай, а якщо сльотава – на недорід.
