Витоки народних святкувань Різдва сягають корінням далеких дохристиянських часів. Наші пращури святкували Різдво світла божого. Це свято посідало найпочесніше місце з-поміж інших, відколи людина осягнула періодичність руху Сонця та його значення для життя. З хрещенням Русі християнські традиції Різдва тісно переплелись з язичницькими обрядами.
Традицій святкування Різдва чимало і вони дещо різняться в регіонах України. Незмінним залишались колядки, вертеп та приготування Святої вечері (хоч регіонально кількість страв різнилась: в основному, 12, а подекуди 7,13, яка не обходилась без куті та узвару – страв богів). Таким же незмінним атрибутом був і «дідух».
Різдву за церковною традицією передує чотиритижневий піст. У цей час виконували всі хатні роботи: білили світлицю, вивішували найкращі рушники. Покуть – місце у східному кутку оселі, де була ікона, – оздоблювали особливо урочисто. Саме тут було місце для одного з найважливіших символів усіх трьох зимових свят – «дідух», «дід», «коляда» на Волині, «кріль» (король) на Холмщині, «зажин» на Чернігівщині, який вважався символом сімейного добробуту, зв'язком між поколіннями роду.
У дохристиянські часи «дідух» був уособленням божества – опікуна людської спільноти, прадіда. «Дідух» – із старослов'янської мови «дух предків» – це перший зажинковий сніп, або останній (обжинковий) у деяких регіонах.
На Лемківщині та в деяких районах Львівщини виготовляли «павуків» із соломи, яких підвішували в хаті до сволоку.
До цього свята також виготовлятись «павуки» з тонких прутиків та дроту. У місцях з’єднання соломинок чіпляли паперові квіти, свічки тощо. Не було чіткої форми таких «павуків»: головне правило: їхні деталі мають бути гармонійно поєднані. Кажуть, що коли людина хвора, або ж коли жінка не вагітніє, то треба ставати під «павука». Спалювали «павуків» кожного року. Вірили, що він вбирав негативну енергетику, і таким чином знищувався весь негатив, уособлення вбирання нечистої сили. Одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім’я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру, – святвечір, що припадає на 6 січня.
