Міжнародна команда дослідників вивчила чорну діру в деталях, які раніше не були доступні. У цьому допомогло спостереження за потоком гарячої плазми навколо.
Дослідники провели спостереження за масивною чорною дірою та виявили нові деталі щодо конфігурації гарячої плазми, яка оточує космічний гігант, повідомляє Interesting Engineering. Вони використовували вимірювання поляризації рентгенівських спостережень для уточнення моделей, що описують поведінку цих небесних матерій.
Чорна діра називається Cygnus X-1, її маса в 21 разів більша, ніж у Сонця. Вона також є одним із найяскравіших рентгенівських джерел у Чумацькому Шляху та має на орбіті зірку-компаньйона масою в 41 разів більшу, ніж у Сонця.
Нові виміри отримала місія Imaging X-Ray Polarimetry Explorer (IXPE), яка є частиною співпраці між НАСА та Італійською космічною агенцією (ASI).
Раніше вимірювався тільки напрям чорних дір та енергія рентгенівських променів від гарячої плазми. Тепер IXPE вимірює лінійну поляризацію, яка містить більше інформації про те, як рентгенівські випускалися, якщо вони розсіюються від матеріалу, що знаходиться поблизу чорної діри.
IXPE також здатний виявити рентгенівські промені, що випускаються гарячою плазмою на відстані близько 1240 км від горизонту подій. Завдяки цьому дослідники поєднали дані зі спостереженнями, зробленими рентгенівськими обсерваторіями НАСА NICES та NuSTAR. Так їм вдалося проаналізувати геометрію плазми.
Дослідники виявили, що їхня плазма простягається перпендикулярно довгому плазмовому потоку. Це дозволяє підтвердити гіпотезу про те, що процеси в рентгенівській яскравій області поблизу чорної діри відіграють важливу роль у запуску струменя.
Їхні спостереження підтверджують деякі моделі, які можуть передбачити поведінку гарячої плазми навколо чорних дірок. Це також спростовує одну з моделей, яка передбачає, що корона чорної діри є вузьким стовпом плазми вздовж осі джета. Вчені вважають, що їх спостереження можуть допомогти в розумінні загадкової поведінки чорної діри та того, як вона накопичує масу.
