На початку 2021 року вченим вдалося зібрати уламки метеорита практично відразу після падіння, майже не забрудненими. Небесне тіло виявилося багатим на воду, що містить ті ж пропорції ізотопів, що й вода на Землі. Це показує, що саме древні астероїди наповнили вологою моря та океани нашої планети.
Поверхня Землі на три чверті вкрита водою, саме у воді виникло та розвивалося життя. Питання, звідки на планеті взялося стільки вологи, залишається відкритим. Найзагальніша гіпотеза свідчить, що її «доставили» комети та астероїди, які активно бомбардували молоду планету. Але існують інші версії і про те, що Земля спочатку мала чималу частину власної води, і що певну роль у її появі відіграло Сонце. Унікальний метеорит, знайдений у Великій Британії минулого року, підтвердив «астероїдну» гіпотезу.
Небесне тіло впало 28 лютого 2021 року на околицях невеликого англійського містечка Вінчкомб. Події зафіксували тисячі живих свідків, а також відеореєстратори, камери спостереження та навіть «розумні дзвінки» на дверях місцевих мешканців. Вже за кілька годин залишки метеориту вчені зібрали найближчою дорогою. Надзвичайно тендітний, він розсипався при ударі, і в руках дослідників опинилися лише близько 300 грамів дрібних фрагментів та пилу. Протягом наступних годин на околицях вдалося знайти ще 200 г уламків, включаючи один досить великий.
Завдяки швидкому збору та доставці Вінчкомб став одним із найчистіших, незайманих метеоритів, які колись вдавалося проаналізувати, створивши унікальну можливість перенестися крізь час і з'ясувати склад Сонячної системи 4,6 мільярда років тому. Метеорит не встиг зазнати глибокого впливу земних умов, багато в чому зберігши свої вихідні характеристики.
Вінчкомб належить до хондритів - дуже поширеної групи метеоритів, які утворилися безпосередньо з протопланетної хмари, що оточувала молоде Сонце. Вчені визначили його як кутистий СМ-хондрит, багатий сполуками кремнію та заліза. У ньому також знайшли амінокислоти та інші прості органічні молекули; на вуглець припадає близько двох відсотків маси Вінчкомбу. Ще 11 відсотків становить вода, включена до гідратованих мінералів. Ізотопний склад цієї води аналогічний земному, що вказує на їхній можливий зв'язок. Дослідники наголошують, що якби метеорит пролежав довше, він виявився б набагато сильнішим забруднений водою із зовнішнього середовища, і подібний аналіз був би неможливим.
Спираючись на хімічний та ізотопний склад Вінчкомба, а також на дані камер, які зафіксували траєкторію його прольоту через атмосферу, вчені з'ясували, що метеорит був порівняно недавно вибитий з поверхні астероїда, що знаходився на околицях Юпітера. За їхніми розрахунками, сталося це лише близько мільйона років тому, а останні 80 тисяч років уламок знаходився на околицях Землі. Подібним чином простежити походження вдається максимум для одного метеорита з тисячі, що ще раз наголошує на унікальності Вінчкомба.
