Найглибші озера виникають унаслідок рухів літосферних плит, коли вода заповнює розломи земної кори. Найунікальніші з них – Байкал, яке є рекордсменом за глибиною, що перевищує 1600 м.
Про його походження свідчать витягнуті й трохи загнуті у вигляді півмісяця контури. Довжина гігантського озера – 636 км. Це більше відстані між Києвом і Запоріжжям.
Байкал розташований на півдні Сибіру в оточенні гірських хребтів. Подекуди вони спускаються до самої води крутими скелями, а де-не-де «відходять» від берега на багато кілометрів. Схили хребтів укриті темнохвойною тайгою, а вершини – кам’яними розсипами. Із ранньої осені й до пізньої весни вершини гір увінчані білими сніговими шапками.
Багатий і різноманітний тваринний світ Байкалу. У жодному озері світу не знайти й половини тієї кількості видів, які живуть тут. Майже третина – це організми, що збереглися з давніх геологічних епох.
Їх називають реліктами. Завдяки великим розмірам і максималь ним глибинам Байкал величезний природний резервуар прісної води. Це головне багатство озера.
У ній дуже мало розчинених речовин: місцева вода прозора й кришталево чиста, як то кажуть, дзвінка.
На берегах Байкалу жили різні народи. Але всі вони давали дивній водоймі величні імена. Так, монголи називали його Далайнор – «Велике озеро», а евенки – Лама, що означає «море». Перші російські землепрохідці використовували евенкійську назву, проте з часом росіяни перейшли на назву, узвичаєну в бурятів,– «Байгаал». При цьому вони пристосували слово До своєї вимови, замінивши характерне для бурятів «г» на «к». Проте й сьогодні місцеві мешканці, говорячи про Байкал, зазвичай називають його морем.
Чи знаєте ви, що...
Відмітною рисою Байкалу є його поважний вік. Більшість озер Землі існують лише декілька тисячоліть, а Байкалу – близько 35 млн років. За такий тривалий час у ньому з'явився і розвинувся багатющий і надзвичайно рідкісний тваринний світ.
