Поширений у південній частині Сполучених Штатів і на острові Куба. Довжина птаха – 55 см, розмах крил – 80 см, довжина крила – 28 см, а хвоста – 19 см.
Місцями проживання дятлів були заболочені широколисті або соснові ліси, де багато загиблих і трухлявих дерев. Тримались у глибині лісу, вибираючи найглухіші його ділянки, особливо в гніздовий період, і вели осілий спосіб життя. Масове вирубування лісів стало основною причиною зникнення цього виду.
Забарвлення пір’я здебільшого блискучо-чорне; декілька пір’їнок над носовими отворами і вузька смуга, що починається від середини щік і тягнеться, помітно розширюючись, уздовж боків шиї та плечей, а також заднє велике і мале махові пера – білі; скроні й гострий потиличний чубок, як і сама потилиця, яскраво-червоні. Райдужна оболонка жовта; дзьоб білий; ноги темного свинцево-сірого кольору. Самка відрізняється від самця тим, що чубок у неї чорний.
Політ цього птаха надзвичайно гарний. Білодзьобий дятел ніколи не кричить на льоту. Його крик або закличний звук повторюється зазвичай тричі, але птах кричить так часто, що протягом дня він мовчить, можна сказати, всього кілька хвилин.
Їжу цих дятлів становлять переважно жуки, личинки і великі черв’яки. Та коли в лісах починають достигати ягоди, птахи жадібно поїдають і їх.
