Згідно з сучасним науковим уявленням про будову і рух твердої оболонки нашої планети, літосферні плити, з яких і складається верхній шар цієї оболонки, знаходяться в безперервному русі відносно один одного.
В одних місцях плити повзуть одна на одну, в інших – розходяться, а на межах цих переміщень утворюються сейсмічно, вулканічно та тектонічно активні зони. І хоча плити рухаються неймовірно повільно (від 1 до 10 см на рік залежно від напрямку руху), їх «непосидючість» завдає чимало неприємностей та занепокоєння людям, які вибрали такі місця як постійне місце проживання.
1. Сан-Андреас (Каліфорнія, США)
У 2015 році на екрани вийшов фільм-катастрофа Бреда Пейтона «Розлом Сан-Андреас», за сюжетом якого розлом стає причиною дев'ятибального землетрусу. Насправді поштовхів такої потужності поки не було, тому складно прогнозувати, що буде з Каліфорнією, якщо таке колись станеться.
Офіційно найбільший і, мабуть, найнебезпечніший розлом на планеті – каліфорнійський Сан-Андреас, що пролягає вздовж кордону Тихоокеанської та Північно-Американської літосферних плит.
Вперше на розлом звернув увагу професор Каліфорнійського університету в Берклі Ендрю Лоусон (Andrew Lawson) в 1895 році, він же дав геологічній освіті назву на честь долини Сан-Андреас, що знаходиться в цьому регіоні.
Лоусон вивчав розлом з 1895 по 1908 рік, причому 18 квітня 1906 р. стався сильний землетрус у Сан-Франциско магнітудою 7,7, який вчений вже тоді пов'язав з потенційним розростанням розлому на південь Каліфорнії.
Сан-Андреас досягає майже 1200 кілометрів у довжину і регулярно стає причиною сильних землетрусів у регіоні, таких як землетрус Лома-Прієта, що стався 17 жовтня 1989 року магнітудою 7,1.
Зараз найсейсмонебезпечнішою ділянкою розлому вважається та, що проходить поблизу Лос-Анджелеса. Оскільки землетрусів тут не було давно, геологи попереджають, що нова катастрофа може бути неймовірно потужною.
2. Тихоокеанське вогняне кільце
Не розлом, а в буквальному значенні слова порохова діжка Землі – Тихоокеанське вулканічне вогняне кільце – об'єднує 328 із 540 відомих діючих наземних вулканів на планеті.
Область проходить по периметру Тихого океану: на західному узбережжі вона тягнеться від півострова Камчатка через Курильські, Японські та Філіппінські острови, острів Нова Гвінея, Соломонові острови та Нову Зеландію до Антарктиди, а до східної частини освіти відносяться вулкани Північно-Східної Антарктиди, Анд, Кордильєр та Алеутських островів.
І все ж однією з найнебезпечніших ділянок кільця вважається індонезійська. Саме тут розташовується плита, що формує дно Індійського океану і, яка поступово йде під Тихоокеанську. Підсумок такого сусідства – регулярні руйнівні виверження, землетруси та спровоковані ними цунамі, які перетворюють життя на райських островах на справжнє пекло на Землі.
3. Озеро Ківу (Руанда та Демократична Республіка Конго)
Одне з Великих африканських озер, прісноводне Ківу, розташоване в Східно-Африканській рифтовій долині – рельєфному утворенню на межі Африканської та Аравійської тектонічних плит.
Ківу розділяє Руанду та Демократичну Республіку Конго, причому на території останньої знаходиться один із найбільших островів світу, розташованих у прісній воді, – Іджві. Котловина озера поступово розширюється, що викликає не лише заглиблення водоймища, а й вулканічну активність у регіоні. Так, у 1948 році сталося виверження вулкана Кітуро, що знаходиться неподалік. Кажуть, що вода в Ківу тоді закипіла, і вся риба, яка на той момент плавала в озері, зварилася – місцевим залишалося лише підчіпляти готову вечерю з води.
І все ж таки найсерйозніша небезпека ховається не на поверхні і навіть не в околицях озера, а під його водами. Справа в тому, що на дні Ківу приховані поклади природного метану і вуглекислого газу, вибух і викид яких відповідно можуть стати причиною загибелі руандійців і конголезців, що проживають поблизу Ківу, а це приблизно два мільйони людей.
«Спусковим гачком» катастрофи може стати, наприклад, виверження одного з вулканів, що розташовані в регіоні. У 2017 році тут вкотре вивергався Ньїрагонго – тоді обійшлося.
4. Рифт Сусва (Кенія)
І знову Африка, але тепер йтиметься про порівняно «молоду» тріщину. Рифт Сусва в Кенії, незважаючи на поки що відносно невеликі розміри і нещодавню появу (новини про розлом з'явилися в пресі на початку квітня 2018 р.), вже турбує як місцевих жителів, так і фахівців з геологічного прогнозування – є думка, що він може розколоти континент на дві частини.
Як частина великого, так званого Кенійського рифту Сусва, названий так на честь розташованого неподалік однойменного вулкана, цікавить вчених давно, адже саме в цій галузі знаходиться кордон Африканської та Аравійської плит. Останнім часом ситуація в регіоні є нестабільною, про що свідчать численні виверження підземних вулканів.
Якщо тріщина продовжить зростати, то, за прогнозами деяких геологів, вона розколе Африку вже через 50 мільйонів років. Приблизно така ж тріщина, за словами прихильників цієї гіпотези, понад 135 мільйонів років тому «розлучила» Африку з Південною Америкою.
При цьому неприємності для людей можуть початися раніше: через розлом проходить автомобільна траса (за місцевими мірками цілком жвава), і поки «діру» в ній просто засипали, але якщо «розповзання» продовжиться, то велика частина дороги просто піде під землю.
