Людині, яка ніколи не бачила ущелину Гранд Каньйон на власні очі, надзвичайно важко уявити всю красу одного з найвеличніших видовищ на Землі. Каньйони й водоспади, печери і яри здаються не зовсім реальними через переливчасті кольори, що весь час змінюються.
Гранд Каньйон лежить в Аризоні між озерами Мід і Пауелл. Неймовірних розмірів провалля створила звичайна річка Колорадо, що протікала тут мільйони років тому. Поступово рух земної кори змусив піднятися річкову рівнину, тож води Колорадо стали врізатися в м’яку породу. Урешті-решт вода проточила навіть граніт та кристалічні сланці, з яких зараз утворене дно каньйону. Сьогодні глибина каньйону така велика, що річка видається мілководною, однак це враження хибне. Колорадо – доволі швидка й сильна ріка.
Провалля каньйону заповнене скупченнями стрімчаків-останців, які тут називають « храмами ». Останці справді мають дуже вигадливі форми, тому доволі часто нагадують дивовижні храми, куполи й фортечні мури. Уся ця розкіш має жовтий, рожевий, коричневий, бурий і червоний кольори, залежно від того, на якому шарові ґрунту розташований останець.
Основний каньйон має довжину 365 км, і обидва боки ущелини ніде не поєднані мостами. Приміром, якщо ви хочете дістатися з Норт-Рим-Хедквотерс до розташованого на іншому березі селища Гранд Каньйон, відстань між якими по прямій через каньйон не перевищує 19 км, то вам доведеться подолати дистанцію понад 322 км.
