
Здебільшого підземні лабіринти розташовані на рівні сусідніх долин, озер, морів. Але відомі випадки, коли вони залягають дуже глибоко. Нині найглибшою вважається печера Крубера-Вороняча. Вона розташована на Західному Кавказі, у гірському масиві Арабіка (Абхазія). Глибина цієї безодні сягає 2190 м. Вхід у неї розташований на висоті близько 2250 м в урочищі Орто-Балаган.
Печера розкривала свої таємниці повільно. У 1960 р. її відкрили й дослідили до глибини 95 м грузинські спелеологи. Саме тоді вона дістала ім’я вченого-карстознавця Олександра Крубера. Через 15 років київська експедиція відкрила 340-метровий колодязь, з якого вилетіли зграї потривожених птахів (звідси друга назва печери). У 1997 р. досліджувати підземелля почали росіяни. У 1998 р. року вченим удалося опуститися в підземну порожнечу на 700 м. Наступного року вони разом з іспанськими спелеологами пройшли до 1410 м. Але і це ще не межа: у 2001 р. українська експедиція за участю московських спелеологів поставила рекорд світу, досягнувши позначки 1710 м. У 2004 р. та сама команда дослідила ще одну гілку.
І знову рекордний результат: 1840 м.
Нинішній рекорд належить спелеологові із Сімферополя Г. Самохіну.
У вересні 2010 р. у печеру спустилася експедиція, організована литовським клубом спелеологів у складі чотирьох осіб. Серед них була С. Панкене, яка стала першою жінкою, що досягла глибини 2140 м. На глибині 200 м печера розгалужується на дві головні гілки: Некуйбишевську (глибина якої 1293 м) та Основну (2191 м). Починаючи з глибини 1300 м Основна гілка розгалужується на безліч інших другорядних.