У серці Східної Африки, серед безмежних, випалених нещадним сонцем саван, гордо височить гора із блискучою білосніжною шапкою! На місцевому наріччі, суахілі, горду красуню так і називають – «Блискуча гора», або Кіліманджаро.
Ця таємнича гора утворилася з трьох давніх вулканів, які немовби зрослися. Найстарший із них, Шіра, лежить на захід від основної гори, другий за віком – вулкан Мавензі, розташувався на сході. А наймолодший і найбільший серед трьох вулканів, Кібо, навіть зараз час від часу пахкає димом, ніби готуючись до майбутніх вивержень.
Серед місцевих племен тривалий час ходили чутки, що вершина Кіліманджаро вкрита сріблом. Що ж до європейців, то вони не могли підкорити Кіліманджаро аж до кінця XIX століття. Лише в 1889 році німецький географ і альпініст Ганс Майєр зміг піднятися на Кібо, а Мавензі була підкорена ще пізніше – у 1912 році. Тільки після цих досліджень науковий світ визнав, що тут, на горі Кіліманджаро, за три градуси до екватора, лежить вічна крига.
