Бісмарк будував зовнішню політику, виходячи із ситуації, яка склалася після поразки Франції у франко-прусській війні 1870–1871 рр. і захоплення Німеччиною Ельзасу та Лотарингії. За допомогою складної системи союзів прагнув ізолювати Францію, досягти зближення з Австро- Угорщиною і підтримувати добросусідські відносини з Росією:
- 1873 і 1881 рр. - Союз трьох імператорів – Німеччини, Австро-Угорщини і Росії;
- 1879 р. - Австро-німецький союз;
- 1882 р. - Троїстий союз Німеччини, Австро-Угорщини та Італії;
- 1887 р. - Середземноморська угода Австро-Угорщини, Італії та Англії;
- 1887 р. - «Договір перестраховки» – таємна російсько-німецька угода.
Розпочалась боротьба за створення німецької колоніальної імперії:
- 11884 р. - Заснування першої німецької колонії – «Німецька Південно-Західна Африка»;
- 11884 р. - Створення «Товариства німецької колонізації». Оманою, підкупом і насильством оволоділо величезними територіями у Східній Африці;
- 11885 р. - Заснування колонії «Німецька Східна Африка». Створено «Новогвінейську компанію», яка захопила величезні території на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї і сусідніх островах.
