
Кочівники
Від III ст. до н.е. територію України заселяли племена сарматів: язиги, роксолани, аорси, сирвки, алани. Ці назви походять від давньоіранської «саормани», опоясані мечем.
Прийшли сармати з південно-уральських степів і оселилися на північний схід від скіфів.
У сарматів була родова община, яка складалася із рідні. Жили вони табором, у шатрах, які нагадують юрти монголів. Міст у них не було. Взимку вони утеплювали свої шатра. Це був кочовий народ – на одному місці вони перебували доти, доки худоба не з’їдала траву. Потім йшли далі. Харчувалися сармати м’ясом, сиром, молоком. Ховаючи померлих, клали поряд із ними речі, якими ті користувалися за життя: чоловікам – зброю, кінську збрую, кубки з вином; жінкам – прикраси, дзеркала, голки.

600 років племена сарматів панували у степах Причорномор'я, кочували від Угорщини до Азова і Кавказу. У Салтівському городищі, під Харковом, алани жили до VIII ст.
Військо сарматів складалося з важко озброєних вершників у обладунках зі шкіри і металу та легкої кінноти. Це кінне військо було найкращим у стародавньому світі, за зразком їх кіннотників пізніше виникли лицарі у обладунках.

У 68 р. роксолани порубали дві римські когорти (такою силою римляни могли завоювати невелику країну). «Суворі і одвічно войовничі алани», – говорили про сарматів.
Сармати поклонялися мечу, ввіткнутому в землю, і коню. Головними у них були жіночі божества – Богиня-Мати, богиня-стрілець Гекаерга і богиня помсти. У середині III століття н. е. сарматів знищили німецькі племена готів. Частина сарматів увійшла до складу готської держави Германаріха, частина попросила притулку у праслов’ян, інші пішли за Дон.

Остаточно винищили сарматів гуни – частину вбили, а решта змішалися з ними і стали жити як гуни.
У сарматському суспільстві головну роль часто відігравали жінки.
Найвірогідніше, що саме їх описували стародавні греки у легендах про воїнів-амазонок. За легендою, сарматка не виходила заміж, поки не вб'є трьох ворогів. Потім воювала лише тоді, коли воювати йшли геть усі. Сарматки навіть на польові роботи виходили озброєними, але дуже стежили за своєю красою, у сусідніх народів були популярні як наречені. Жінки вдягали плащі і шаровари, покривали голову вишитою хусткою, нашивали на одяг намистини, багачки – золоті бляхи і корали.

Чоловіки сарматів були високими, красивими, світловолосими. Мали довге волосся і бороди, грізний вигляд. Вони любили одягатися у яскравий червоний одяг і прикрашати себе золотом. На зразок скіфів, сармати штучно подовжували собі черепи.
Цариця сармата Амага, яка правила замість свого чоловіка-п'яниці, зі своїми воїнами врятувала греків Херсонеса, коли їх обступили скіфи.
Коментарі: 1 RSS
1 Михайло 07-02-2022 19:31
Дякую за матеріал! Я дійсно для себе багато нового дізнався. Я навіть не уявляв, яка в нас багата історія