Кругосвітнє плавання Чарльза Дарвіна, що перевернуло уявлення про розвиток органічного світу Землі

У 1831 р. англійському натуралістові Чарльзу Дарвіну вдалося потрапити до кругосвітньої експедиції на військовому корветі «Бігл», організованої Адміралтейством із метою складання докладних морських карт.

«Бігл» під командуванням капітана Роберта Фіцроя успішно перетнув Атлантичний океан, і експедиція прибула до Бразилії. Потім Дарвін побував на території сучасного Уругваю та Аргентини, де зібрав багаті колекції ссавців, птахів і плазунів.

Далі англійці побували в Патагонії. На одному з мисів Дарвін знайшов кості древніх гігантських наземних тварин. Учений звернув увагу, що вони схожі на кості сучасних звірів, тільки значно крупніші. Ця знахідка мала величезне значення для подальшої наукової праці Дарвіна.

Прибувши до західного узбережжя Південної Америки, експедиція здійснила перехід через Анди. Потім «Бігл» вирушив до розташованого на самому екваторі Галапагоського архіпелагу. Його острови мають вулканічне походження, про що нагадують поля чорної базальтової лави. Спочатку архіпелаг справив на Дарвіна гнітюче враження, але потім натураліста захопила місцева природа, особливо гігантські слонові черепахи.

Закінчивши обстеження островів, «Бігл» направився до Таїті, а потім дослідники відвідали Нову Зеландію, Австралію й острів Тас манія.

Восени 1836 р. Дарвін повернувся до Англії. Результати своїх спостережень він виклав у книзі «Подорож натураліста навколо світу на кораблі «Бігл». Але головне, що біологічні та геологічні відкриття вченого заклали основу його еволюційної теорії.

Чи знаєте ви, що…

У 1859 р. вийшла головна праця Дарвіна – «Походження видів шляхом природного відбору». Вона сколихнула суспільство: у світі розгорілася боротьба між прихильниками дарвінізму та його противниками. А в 1871 р. вийшла книга «Походження людини та статевий відбір», у якій учений обґрунтував спорідненість людини та людиноподібних мавп.