1871–1876 рр. Здійснення політики «культуркампфу» («боротьби за культуру»), спрямованої проти католицької церкви:
- позбавлення католицького духовенства права нагляду за початковою школою;
- заборона священикам викладати і займатися політичною агітацією;
- контроль із боку держави за призначеннями на всі церковні посади;
- заборона діяльності Ордену єзуїтів і висилка всіх його членів за кордон;
- скасування статей конституції, які передбачали автономію католицької церкви в імперії;
- припинення сплати жалування з державної скарбниці католицьким священикам;
- запровадження громадянського шлюбу і державної реєстрації всіх актів цивільного стану.
19.10.1878 р. Рейхстаг прийняв запропонований Бісмарком «Закон проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократії», який діяв до 1890 р. і дістав назву «виключного закону проти соціалістів». Було заборонено діяльність 240 соціал-демократичних організацій, закрито 127 газет і журналів, заарештовано 1500 і вислано 500 осіб.
1879 р. Прийняття рейхстагом нового протекціоністського митного тарифу.
1881–1889 рр. Прийняття рейхстагом «соціальних законів», поданих Бісмарком. Німеччина стала єдиною країною, де існувало соціальне законодавство:
- страхування робітників у випадку хвороби або каліцтва (1884). Поширений на сільськогосподарських робітників (1886) і службовців морського транспорту (1887);
- забезпечення у випадку старості й нездатності до праці. Передбачалася виплата державою пенсій робітникам, які досягли 70 років, і заснування ощадних кас для інвалідів праці (1889).
1888 р. Рейхстаг затвердив військову позику в обсязі 300 млн марок на зміцнення оборони імперії. Здійснення заходів, спрямованих на посилення боєздатності, переозброєння і зростання кількісного складу німецької армії.
