У середині 70-х рр. XIX ст. Велика Британія стала втрачати свою торгово-промислову монополію на світовому ринку.
Зберігаючи міцні, але не провідні позиції в давніх традиційних галузях виробництва, Велика Британія відставала в нових галузях промисловості, таких як хімічна, електротехнічна, автомобільна та ін.
Відбувався активний вивіз капіталу до неєвропейських країн, особливо до СІЛА, Південної Америки та в колонії. Проте зменшення капіталовкладень у вітчизняну економіку уповільнювало темпи економічного розвитку Великої Британії.
Перші монополістичні об’єднання у країні з’явилися лише на початку XX ст. Утворення монополій у Великій Британії відбувалося повільніше, ніж в інших країнах. Вагоме місце, як і раніше, посідали традиційні сімейні фірми.
Становище в сільському господарстві було складним. Англійські фермери не могли конкурувати з відносно дешевим продовольством, яке надходило з колоній та інших країн.
