У середині XVII ст. найжорстокіші у Європі феодали – польська шляхта – зіткнулися з найнепокірнішим народом – українцями. Українці вважали себе вільними людьми, а польські магнати будь-що намагалися закріпачити їх і змусити працювати на себе.
Національно-визвольна війна 1648 р. стала однією з найважливіших подій в українській історії.
Керував народним повстанням Богдан Хмельницький.
У битвах 1648 р. – біля Жовтих Вод і у Корсунській битві – козаки отримали рішучі перемоги, у битві під Пилявцями до них приєдналися повсталі селяни. У тому ж році козаки оточили Львів і Замістя, але взимку повернулися до Центральної України.
Хмельницький намагався створити антипольську коаліцію, до якої б увійшли Туреччина, Крим, Молдавія, Валахія, Україна, Трансільванія (Семиграддя). «Нова Річ Посполита», або «Велике князівство Руське», як її уявляв Хмельницький, об'єднувала б Польщу, Литву, Україну на рівних правах.
У 1649 р. повсталі урочисто увійшли до Києва. Хмельницький оголосив, що хоче створити українську незалежну державу. Після поразки під Зборовом у серпні 1649 р. польський король Ян II Казимир підписав мирну угоду, згідно з якою значна частина України отримала автономію.
Сильна українська держава була непотрібна, вона лякала не лише Польщу, а й Кримське ханство, Московську державу. Всі вони доклали чимало зусиль, щоб цього не сталося.
У 1651 р. у битві під Берестечком об’єднані козацько-селянські війська через зраду татар були розбиті. У новій угоді велика частина України відходила Польщі.
18 січня 1654 р. Хмельницький скликав раду козацької верхівки, на якій було ухвалено остаточне рішення про перехід України під заступництво російського царя. Того ж дня народ зібрався на міській площі. Гетьман Богдан Хмельницький виступив перед народом. Він сказав, що Україні потрібний верховний правитель і назвав чотирьох претендентів на цю роль: польського короля, кримського хана, турецького султана і московського царя. Після цього він заявив, що найкращий варіант – це православний цар. Народ був задоволений цим вибором.
На Переяславській Раді у 1654 р. частина земель, які займали повсталі, перейшла під протекторат Московської держави.
Через те що російські війська підтримали повсталих, почалася чергова російсько-польська війна 1654–1667 рр. Ця війна завершилася Андрусівським перемир'ям, згідно з яким Лівобережна Україна (земля на схід від Дніпра) відійшла до Росії, а Правобережна Україна – до Польщі.
Мирні переговори Москви з Польщею у Вільно (1656 р.), які проходили за спиною українців, ускладнили українсько-московські відносини. Гетьман готувався до розірвання стосунків із Москвою. У цей же час поразкою закінчився українсько-семигородський наступ у Польщі. Знесилений через невдачі і хворобу Богдан Хмельницький помер 6 серпня 1657 р. у Чигирині.
