Собор – це церква, у якій богослужіння здійснюється єпископом.
Романський собор нагадував базиліку, але його форми ускладнилися й стали більш досконалими. За планом його будівля нагадувала не прямокутник, як базиліка, а хрест. У соборі додавався один поперечний неф або трансепт, котрий під прямим кутом, ближче до апсиди, перетинав основну будівлю. Під підлогою вівтарної частини храму було розташоване ще одне приміщення – крипта (від грец. «таємний»). Тут зберігали цінні церковні реліквії і ховали служителів храму.
Інколи храм прикрашався вежами. Центральна вежа зводилася на перехресті основної будівлі з трансептом. По дві бічні вежі встановлювалися з обох боків апсиди й біля західної стіни храму, де був головний портал,– вхід до собору. Іззовні, завдяки товстим стінам із тесаного каменю з вузькими вікнами, масивними дверима і високими вежами, романський собор нагадував фортецю. Ізсередини стіни собору прикрашали фрески на біблійні сюжети.
Портал собору прикрашався скульптурними зображеннями – рельєфами. Рельєфи, як правило, розфарбовували – це надавало їм більшої виразності та переконливості.
