З давніх-давен виникло чотири основні форми релігійних язичницьких вірувань:
1) Анімізм (з лат. аnimа, аnimus – душа, дух) – віра в існування душ і духів.
2) Тотемізм – комплекс вірувань та обрядів первісного суспільства, пов’язаних з уявленням про спорідненість між групами людей (зазвичай родами) і так званими тотемами – видами тварин і рослин (рідше явищами природи і неживими предметами).
Кожен рід називався ім’ям свого тотема, який не можна було вбивати та вживати в їжу.
3) Фетишизм (з італ. fetiche – ідол, талісман) – віра в надприродні властивості фетишів – амулетів, оберегів, талісманів тощо.
4) Магія (з грецької маgеіа – чаклунство, чарівництво) – обряди, пов’язані з вірою в надприродну здатність людини (чаклуна, мага) впливати на людей та явища природи.
