Французька революція кінця XVIII ст. стала найбільшим соціальним переворотом Нового часу.
Революція у Франції мала величезний вплив не лише на свою країну, а й на Європу загалом. Започатковані нею соціальні потрясіння багато в чому визначали європейську історію XIX ст.
У результаті революції у Франції було ліквідовано «старий порядок» – зруйновано абсолютизм, залишки феодальних відносин у сільському господарстві й становий поділ суспільства.
Завдяки Французькій революції сформувалося уявлення про націю як носія державної влади, що має право самостійно вирішувати свою долю. Це сприяло пробудженню національно-визвольної боротьби бездержавних народів Європи і виникненню напрямку суспільно-політичної думки – націоналізму.
Французька революція проголосила невід’ємні права людини і громадянина, започаткувала формування правової держави і громадянського суспільства.
Французькі революціонери не зупинялися на перебудові своєї країни відповідно до своїх ідеалів: вони також прагнули звільнити всю Європу від тиранії монархів. Під час революційних війн гасло «Свобода, Рівність, БратерствоІ» здобуло чимало прихильників серед народів інших європейських держав.
Революція дала також досить жорсткі уроки. Зокрема, вона унаочнила небезпеку терору і перетворення його на універсальний засіб розв’язання суспільних проблем.
У результаті революції у Франції встановилася республіканська форма правління. Попри постійну боротьбу за владу, у країні поступово затверджувалося верховенство представницьких органів влади. Із часом парламентська демократія Франції здобула перемогу, а держава стала гарантом незворотності політичних, соціальних та економічних перетворень.
