Велике переселення народів – активні переміщення «варварських» племен від Центральної Азії до кордонів Римської імперії через територію Східної та Північної Європи (середина І тис. н. е.)
Ґоти (ІІ–IV ст.) – східногерманський народ, що прийшов на територію України в ІІ ст. з Південної Скандинавії.
III ст. – розділилися на остґотів (східних ґотів) і вест-ґотів (західних ґотів). Вестґоти просунулися на захід від Дністра, остґоти осіли в пониззі Дніпра.
Початок IV ст. – остґотські племена об’єдналися в державу на чолі з королем Германаріхом.
Середина IV ст. – під тиском гунів частина остґотів перейшла на територію Римської імперії, решта залишилися під гунами.
Гуни (ІІІ–У ст.) – вихідці з монгольських степів.
III ст. – скористалися послабленням античних міст через боротьбу з ґотами та зруйнували майже всі міста-держави.
IV ст. – гуни розгромили ґотів, установили панування в причорноморських степах від Азовського моря до Дунаю. Занепад гунської держави пов’язаний зі смертю правителя Аттіли (453 р.)