Християнський рукопис із православного монастиря Святої Катерини на Синайському півострові в Єгипті приховував загублений зірковий каталог Гіппарха.
За допомогою мультиспектрального аналізу дослідники виявили, що християнський рукопис був написаний поверх давньогрецького тексту, який є, як вважають учені, першою спробою скласти карту всього неба.
Ще в 2012 році дослідники з Кембриджського університету виявили на пергаменті, що зберігається в монастирі Святої Катерини, уривки з давньогрецького тексту, який приписувався Ератосфену, астроному та головному бібліотекарю Олександрійської бібліотеки – найбільшому книгосховищу стародавнього світу.
Мультиспектральне сканування документа виявило на пергаменті сліди стародавнього тексту, який був стертий і поверх якого було написано християнський трактат. Подальше дослідження показало, що старовинний текст є описом зоряних координат, довжини і ширини сузір'їв. При цьому використовується термінологія, характерна для давньогрецьких авторів.
Аналізуючи прецесію Землі (зміна осі обертання з часом), вчені дійшли висновку, що координати, зазначені в трактаті, відповідають положенню зірок приблизно в 129 році до н.е. Вчені не можуть підтвердити авторство Гіппарха, але відомо, що грецький астроном працював над зірковим каталогом неба західного світу між 162 і 127 роками до н.е.
Вважається, що Гіппарх, найбільш відомий як засновник тригонометрії, створив перший докладний опис зоряного неба. Хоча початковий рукопис було втрачено, збереглися згадки про нього в пізніших текстах.
