• Залишалася осередком волелюбності, опорою українського народу в його національно-визвольній боротьбі.
• За часів Б. Хмельницького підлягала владі гетьмана, зберігаючи водночас автономію у внутрішньому житті.
• За часів наступників Б. Хмельницького часто ставала в опозицію до гетьманської влади.
• Кількість запорозького козацтва в 60-х рр. XVII ст. збільшувалася, тому що почастішали втечі на Запорожжя з Лівобережної та Правобережної України.
• Негативний вплив на господарський розвиток справляла постійна нестабільність на українських землях.
• Після укладення «Вічного миру» (1686) змінився політико-правовий статус Січі: вона перейшла у виключне підпорядкування Москви, проте, незважаючи на заборону, провадила власну зовнішньополітичну лінію:
– на початку 90-х рр. XVII ст. відбулося пожвавлення зносин із Кримським ханством;
– активно розвивалися відносини з правобережним козацтвом із польською владою. У листопаді 1689 р. запорожці звернулися до Речі Посполитої з проханням про підданство (отримали лише загальні обіцянки).
