Соціально-економічна сфера
• Населення Англії становило майже 5 млн осіб, із яких лише чверть проживала в містах.
• Англія залишалася типовою аграрною країною, переважна більшість населення якої була пов’язана із сільським господарством.
• Активно розвивалося мануфактурне виробництво, особливо сукноробне, металургія та суднобудування. Розвивалася гірнича справа: у перші десятиліття XVII ст. Англія видобувала близько 80 % усього європейського вугілля.
• Швидкими темпами розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Острівне положення Англії відіграло позитивну роль у формуванні на її території єдиного ринку. Зовнішню торгівлю повністю контролювали торгові компанії (Ост-Індська, Левантська, Остзейська, Африканська, Московська та ін.).
• Розгорталася англійська колонізація Північної Америки. Було зроблено перші кроки на шляху до створення Британської колоніальної імперії.
• У сільському господарстві країни (особливо в південно-східних районах) поширювалися буржуазні відносини. Найзаможніші селяни перетворювалися на фактичних власників землі, яку вони обробляли.
• Становлення буржуазних відносин спричиняло загострення протиріч між прихильниками старих порядків і тих, хто виступав за зміни в суспільстві. Давнє аристократичне англійське дворянство прагнуло зберегти свої прибутки й привілеї, перешкодити підвищенню швидко багатіючої буржуазії.
• У країні зростала кількість прибічників англійського . кальвінізму – пуритан. Вони виступали за очищення англіканської церкви від залишків католицизму, відновлення прав парламенту та обмеження влади короля. Серед пуритан особливо багато було представників буржуазії.
Політична сфера
• Із 1603 р. при владі в Англії була королівська династія Стюартів.
• Під владою правлячої династії Стюартів перебували протестантські Англія і Шотландія та католицька Ірландія.
• Королі династії Стюартів – Яків І (1603–1625) і Карл І (1625–1649) – намагалися зміцнити абсолютизм, послабити роль парламенту, перетворивши його на другорядний орган влади, або взагалі ліквідувати.
• Протистояння між парламентом і королем, навколо яких об’єднувалися протиборчі групи населення, перетворило їх на два ворогуючі центри.
