Належать до ряду Твердокрилі. Являють собою форми, дуже близькі до турунів, але живуть у воді.
У будові рота характерним є перетворення нижньої щелепи в щупальця. Задні ноги дуже широкі, на кінці сплющені і слугують плавунцю як справжні весла. Чудово плаваючи, плавунці не позбавлені здатності й літати, що для них є необхідністю, оскільки звичайне їхнє місцеперебування – маленькі калюжі і невеликі водойми, що часто пересихають. Утім, плавунці літають рідко, переважно щоб перелетіти з одного басейну до іншого або підшукати собі прихисток на зиму.
Перебуваючи постійно у воді, плавунці зберігають трахейне дихання і тому раз у раз змушені випливати на поверхню, щоб заковтнути повітря. Теплої ясної погоди вони виявляють жвавішу діяльність, тоді як у холодні похмурі дні тримаються на дні, забившись під камінці або між водяних рослин. Личинки плавунців, так само як і самі жуки, м’ясоїдні. Відомо близько 600 видів плавунців – усі середнього чи навіть значного розміру жуки чорного, бурого, зеленуватого забарвлення.
По всій Західній Європі аж до Азії в будь-якій водоймі, де багато дрібних водяних комах, рибок і жаб, трапляється плавунець облямований (Dytiscus marginalis). Темне тло його надкрил і спинки оточене світлою облямівкою. У самців надкрила гладенькі, у самиць – з поздовжніми смужками. Довжина тіла – 25–35 мм. Суходолом пересуватися практично не може. Уміє літати. Коли цього жука схопити, він викидає з кількох отворів молочну рідину з неприємним запахом.
Довжина цих жуків – від 1,5 до 50 мм. Мешкають у прісних, рідше солонуватих водах. Плавунці – хижаки. Нападають на водяних комах, пуголовків, тритонів і мальків. У личинок жувальця пронизані тонкими канальцями, по яких у тіло жертви тече травний сік, а назад – перетравлена їжа.
Навесні самка починає відкладання яєць жовтуватого кольору, овальної форми, завдовжки близько 2,25 мм. Через 12 днів з’являються личинки, які весь час змієподібно рухаються і навіть у порівнянні зі своїми батьками звертають увагу спостерігача своєю вражаючою ненажерливістю. Між іншим, вони поїдають одне одного, тож їхня кількість поступово зменшується. Днів через 4–5 личинка вперше скидає свій покрив і досягає вже 10 мм завдовжки. Далі її ріст ще прискорюється. Нарешті, ненажерливість її зменшується, вона стає млявішою і врешті-решт ховається, зариваючись на дно, де перетворюється в лялечку.
