У XVI ст. Європу охопила Реформація – церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Із поширенням реформаційних ідей пов’язаний початок пробудження національної свідомості, розвиток культури окремих народів та виникнення протестантизму. Для боротьби з поширенням Реформації католицька церква розпочала Контрреформацію. Розгортання цих обох рухів мало значний вплив на церковне життя в Україні.
Розгорнулися на українських землях у той час, коли в Польщі вже розпочалася Контрреформація.
У 30-40-х рр. XVI ст. на території України з’явилися громади кальвіністів, які, як правило, виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивілів. До них долучилися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Фірлеї, Воловичі, Хоткевичі, Сапеги), а потім і дрібніші шляхетські роди. Громади кальвіністів виникли також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях.
Лютеранство на українських землях поширення не набуло.
Реформаційний рух не поширювався на широкі верстви українського населення. На українських землях, за підрахунками М. Грушевського, було менше ніж 100 протестантських громад, створених, як правило, шляхтою, і далеко не завжди українською.
Поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму і, одночасно, посилило полонізацію вищих верств українців.
Українське православне населення побачило в засадах західноєвропейської Реформації (звільнення з-під влади Риму, демократизація церкви і наближення її до народу, переклад Біблії народною мовою) засоби протидії поширенню католицизму і пристосовувало реформаційні ідеї до власних потреб.
Боротьба протестантів із католицькою церквою стала для православних на українських землях зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив ідеї Реформації проявлявся в діяльності братств, які намагалися взяти під контроль діяльність духівництва.
Видання в 1556–1561 рр. на Волині Пересопницького Євангелія українською мовою – визначна подія протестантського реформаційного руху в Україні.
У 20–30-х рр. XVII ст. на Волині й західній частині Київщини поширюється социніанство (послідовники італійського реформаційного діяча Фавста Социна), яке критикувало церковні догмати і виступало за свободу совісті як умову морального вдосконалення людини. У 1658 р. сейм Речі Посполитої заборонив социніанство.
