• Збереження республіканської форми правління.
• Скасування загального виборчого права. Повернення до двоступеневої системи виборів 1791 р. з відновленням майнового цензу і наданням виборчого права лише платникам податків Законодавча влада надавалася Законодавчому корпусу, поділеному на дві палати: Раду п’ятисот і Раду старійшин (250 депутатів). Рада п’ятисот готувала проекти законів, а Рада старійшин їх затверджувала.
• Виконавча влада доручалася Директорії, що складалася з п’яти осіб. Кожного року один із її членів за жеребкуванням, яке проводила Рада старійшин, замінювався на одного з десяти кандидатів, запропонованих Радою п’ятисот. Директорія призначала шість міністрів і комісарів у департаменти і муніципалітети. Вони несли відповідальність лише перед нею.
• Директорія не мала впливу на законотворчість, не могла розпускати чи відкладати засідання палат Законодавчого корпусу, депутати якого, у свою чергу, не мали права бути міністрами або членами Директорії.
• Директорія не мала права втручатися в місцеве виборне управління та усувати з посад його членів.
• Проголошувалося, що «рівність полягає у тому, що закон однаковий для всіх», закріплювалися всі антифеодальні завоювання революції, емігрантам заборонялося повертатися на батьківщину, а конфісковане в них майно «не підлягало поверненню як надбання республіки».
