Велика депресія — це один з найважливіших періодів сучасної історії США. Вона почалась зі світової економічної кризи у 1929 році, яка найсильніше зачепила саме Сполучені Штати. Гостра фаза кризи розтягнулась на три роки — з 1929 до початку 1933 року. Всі 1930-і роки, аж до 1939, економіка не могла до кінця вийти з кризи і відновитись. Тому весь цей період отримав назву Великої депресії — через свою тривалість і важкі наслідки для суспільства.
Причини Великої депресії
Причини Великої депресії — це предмет триваючих дискусій про роль у цьому політики уряду та активності приватного бізнесу. В цілому можна сказати, що головною причиною кризи було те, що капіталізм перестав бути саморегулюючою системою. Це була криза надвиробництва багатьох товарів, яка виникла після періоду процвітання і підйому американської економіки.
Стихійний розвиток ринку і присутність великого капіталу, який діяв поза рамками загальнонаціонального регулювання, призвели до того, що товарів, зокрема продуктів харчування та багато чого іншого, було вироблено стільки, що ринок не зміг їх перетравити. Купівельна спроможність населення не відповідала кількості товарів, які були вироблені і знаходились на ринку. В результаті стався обвал ринку.
Друга причина полягала у фінансових спекуляціях. Це був період, коли розвивався фінансовий ринок, коли росла торгівля акціями. Але цей процес теж відбувався поза всяким контролем, в результаті чого надувались фінансові бульбашки, відбувались фінансові спекуляції, створювались фіктивні спекулятивні компанії, здійснювалась маса махінацій. Акції випускали всі кому не лінь. І це теж призвело до надування фінансової бульбашки і різкого обвалу вартості акцій, що стало ще одним сильним поштовхом для економічної кризи.
Спад економіки США
Спад економіки США під час Великої депресії був дуже глибоким. Деякі галузі опинились в катастрофічному стані, в першу чергу фінансова галузь. На початку 1933 року в країні почала зупинятись фінансова система, стали закриватись банки. Боргова криза виявилась дуже серйозною, падіння вартості акцій було завеликим, і приватні вкладники та фірми ринули забирати свої гроші з банків, що й призвело до падіння всієї банківської системи, яка виявилась заблокованою і перестала функціонувати.
Спад промислового виробництва фактично наближався до 50%, а в деяких галузях навіть більше. Особливо постраждало сільське господарство. Фермери, які не могли продати свою продукцію, розорялись, і протягом цього періоду розвалилось більше 600 тис. ферм.
Загроза голоду в Сполучених Штатах була цілком реальною. Ця загроза, яка поширювалась у великих промислових центрах, нависла і над значною частиною сільськогосподарських районів, тому що близько 10 штатів, крім спаду сільськогосподарського виробництва, переживали найсильнішу посуху. В результаті в цих штатах стало неможливо жити, не те що виробляти сільськогосподарську продукцію. Населення переселялось у більш благополучні райони.
Антикризові заходи в банківській сфері
У 1932 році президентом США був обраний Франклін Рузвельт, і в перші сто днів його президентства приймалось безліч антикризових законів, стримуючих ситуацію, яка загрожувала погіршитись ще більше. Програма реформ, яку проголосив Рузвельт, тривала до 1938 року. В ній виділяють два періоди.
Перший період — це 1933-1934 роки. Незабаром після інавгурації Рузвельт був змушений оголосити банківські канікули, тобто діяльність банків була заморожена. Після цього був прийнятий закон, який взагалі припиняв діяльність банків і дозволяв їх роботу тільки після санації, яку проводили спеціальні державні органи, які визначали обстановку в банку і вирішували, може він функціонувати чи ні.
Якщо він міг функціонувати, то йому надавалась фінансова допомога федерального уряду, і банк відкривався та продовжував роботу. Це фактично означало, що президент Рузвельт мав можливість націоналізувати банківську систему, тому що банки все одно не працювали. Дехто радив так і вчинити. Але він пішов шляхом відновлення банківської системи, допомоги приватним фінансовим структурам, щоб змогла функціонувати фінансова система, без якої відновлювати економіку було неможливо.
Антикризові закони
Що стосується промисловості, то тут держава також вирішила піти шляхом регулювання та прийняття відповідного регулюючого законодавства, яке стимулювало прийняття кодексів чесної конкуренції. Тобто для того, щоб ліквідувати хаос, анархію, щоб відновити рівень цін, рівні виробництва, був прийнятий спеціальний закон про відновлення промисловості, згідно якого створювались кодекси чесної конкуренції.
Ці кодекси означали примусове об'єднання бізнесу, за що Рузвельту дорікали. Його звинувачували в тому, що він в інтересах великого капіталу проводить програму примусового картелювання, оскільки рівні в кодексах конкуренції встановлювались виходячи з інтересів більш великих і життєздатних компаній. А дрібні компанії, які не витримували, розорялись.
Крім того, цей закон дав можливість розпочати і певне регулювання трудових відносин. Там була спеціальна стаття, яка регулювала відносини між працею і капіталом. Вперше проголошувалось право на створення незалежних професійних спілок у промисловості самими робітниками.
Нарешті, в тому ж ключі був прийнятий закон про регулювання сільського господарства, метою якого було гарантувати фермерську заборгованість і збільшити фермерський дохід шляхом підняття цін на сільськогосподарську продукцію. Зрозуміло, що ціни впали слідом за вартістю акцій і товарів. В результаті цього регулювання федеральний уряд гарантував повернення боргових зобов'язань фермерів і компенсував їх втрати. Адже для того, щоб підняти ціни на сільськогосподарську продукцію, потрібно було вмовити фермерів не сіяти новий урожай і скорочувати поголів'я худоби в обмін на відповідні фінансові компенсації. В результаті було знищено велику кількість продукції: і зерна, і худоби, і молока. Все це було знищено, а не надходило на ринок для продажу. Була маса вельми трагічних наслідків, пов'язаних з регулюванням сільського господарства. Одних тільки свиней було знищено понад 6 мільйонів, хоча в країні розвивалась загроза голоду.
Громадські роботи як антикризові заходи
Другий період реформ — це 1935-1938 роки. Депресія тривала. Якщо перший етап реформ був спрямований на те, щоб зупинити паніку і допомогти певною мірою відновити сільськогосподарське виробництво і промисловість, то основна частина соціальних проблем вирішилась вже в більш пізній період.
З 1935 року починається розширена програма громадських робіт. В Сполучених Штатах до цього часу рівень безробіття підвищився до 25% від числа зайнятих в економіці, що становило більше 12 мільйонів чоловік. Якщо взяти до уваги, що ніякого соціального законодавства, ніякої соціальної допомоги в Сполучених Штатах не існувало, то, втративши роботу, людина опинялась без засобів до існування. Більше того, ситуація ускладнювалась тим, що в кожній сім'ї, як правило, був один працівник — глава сім'ї, батько, який утримував дружину і декількох дітей. Тому число людей, які опинились без засобів до існування в результаті втрати роботи, можна спокійно множити на 4 або 5, і ви отримаєте кількість населення, яке опинилось без жодної допомоги і не мало за що жити. Так що середина 1930-х років була пов'язана з тим, що уряд США був змушений вирішувати численні соціальні проблеми. Вирішували їх по-різному. Один з напрямків — це розширення програм громадських робіт.
Громадські роботи охоплювали мільйони американців. Йшлося навіть не стільки про те, щоб зробити або побудувати щось реальне, хоча це були цілком реальні проекти. Йшлося про те, щоб в першу чергу зайняти людей.
Тому програма громадських робіт в основному передбачала інфраструктурні та суспільно значущі проекти. Вони включали будівництво лікарень, стадіонів, шкіл, поштових відділень, мостів, автострад, доріг, аеропортів, гребель та гідроелектростанцій. Здійснювався благоустрій національних парків, заповідників, проводились спеціальні заходи з охорони навколишнього середовища.
На цих проектах були задіяні не тільки робітники, не тільки молодь, яка брала участь у роботі літніх таборів з охорони навколишнього середовища та благоустрою національних парків. Брали участь у цій програмі і архітектори, і художники, і скульптори, і інженери, тобто представники найрізноманітніших професій, які отримували можливість мати якийсь дохід за програмами громадських робіт в Сполучених Штатах.
Була навіть спеціальна програма для театрів. Актори за програмою громадських робіт давали безкоштовні спектаклі. За цією ж програмою давали безкоштовні концерти музиканти, безкоштовно працювали музичні школи.
Ця програма допомогла не лише врятувати від голоду мільйони американців, а й зберегти національне надбання культури, що, звичайно, дуже важливо.
Важливим напрямком соціальних реформ стало прийняття закону Вагнера про регулювання трудових відносин в 1935 році, який вперше у правовому відношенні давав можливість створювати профспілки. Також цей закон визнавав за організованими робочими право на страйк, тобто страйки ставали легальними.
Крім цього, був прийнятий епохальний закон про соціальне страхування, який передбачав введення допомоги по безробіттю, що в даній ситуації було надзвичайно важливо, і пенсій по старості, що також вирішувало значні соціальні завдання.
Трохи пізніше був прийнятий закон про справедливі умови найму, який вводив мінімум заробітної плати і обмежував кількість робочих годин.
Наслідки антикризових заходів
Що стосується значення та наслідків курсу реформ, то тут точаться дискусії стосовно того, наскільки ефективними вони були в економічному плані. Відверто кажучи, їх ефективність була не дуже високою, тому що багато проблем, зокрема безробіття, спад виробництва, зберігались до 1939 року, і реально економіку з кризи витягла Друга світова війна, яка почалась у Європі в 1939 році.
Але головне значення програми «нового курсу» Рузвельта полягало в тому, що саме в цей час докорінно змінилась роль виконавчої влади американської держави, було закладено фундамент політики держави добробуту, коли була вперше введена система регулювання економіки, промисловості, сільського господарства і, головне, фінансів. Була створена комісія з регулювання цінних паперів і біржової торгівлі, яка вводила обмеження на спекуляції та зловживання, створення мильних бульбашок, липових фінансових компаній та іншого.
Соціальне законодавство, вперше прийняте в США саме в 1930-і роки, є з того часу стовпом, основою функціонування всього американського суспільства. Тобто вперше були створені такі цивілізовані форми регулювання економічного та соціального життя, які в принципі до цього в Сполучених Штатах були відсутні. Тому значення «нового курсу» полягає в тому, що саме в цей період була створена нині чинна держава і була сформована політика, яка триває досі.
