У 1462 р. московський престол посів син Василія II Темного Іван III (1440–1505). За його правління завершилося об’єднання земель Північно-Східної Русі навколо Москви. Уважається, що правління Івана III започатковує період московської державності, який завершився на межі XVII-XVIII ст.
Основні заходи
• Завершення об’єднання земель Північно-Східної Русі навколо Москви. Приєднання Ярославля (1463), Новгорода (1478), Твері (1485), Вятки, Пермі та ін.
• Москва висунула претензії на всю територіальну спадщину Київської Русі. Із 1485 р. Іван III оголосив себе «государем всея Русі».
• Запровадження єдиних правових норм для всієї держави. Прийняття Судебника 1497 p., першого збірника законів Московської держави.
• Початок формування централізованого державного апарату. Поява приказів – нових органів центральної влади. На місця Великий князь призначав своїх намісників.
• Боротьба за підпорядкування церковної ієрархії княжій владі. Наближення молодих новгородських священиків на чолі з Федором Куріциним, погляди яких були єретичними (єресь «жидовствующих»).
• Остаточна ліквідація залежності від Орди в результаті «Стояння на Угрі» 1480 р.
• Оформлення уявлень, що Москва – це «Третій Рим». Підкреслювалась наступність від Риму – Константинополя (Візантії). Прийнято герб із зображенням двоголового орла, дружиною Івана III стала візантійська принцеса Софія Палеолог.
