Гракхи, брати Тиберій (163–133 рр. до н. е.) і Гай (153– 121 рр. до н. е.) – римські народні трибуни. Походили зі знатного плебейського роду. Намагалися шляхом реформ зупинити розорення селян, подолати бідність, корупцію і зловживання владою з боку сенаторів. Загинули в боротьбі із сенатською знаттю, яка виступила проти перетворень.
Тиберій Гракх:
Обмежити розміри громадської землі, яка може перебувати в руках окремих осіб.
Землі, які будуть повернуті державі в результаті цих обмежень, надати малозабезпеченим у спадкову і невідчужувану оренду.
Розподілити захоплені скарби пергамського царя Аттала серед плебса, щоб забезпечити тих, хто отримає землю, засобами для придбання сільськогосподарського реманенту.
Гай Гракх:
Малозабезпеченим плебеям хліб повинен продаватися державою за зниженою ціною.
Створити переселенські колонії за межами Італії.
Зрівняти всіх італійців у правах із римлянами.
Забезпечувати воїнів одягом за кошти держави й призивати на військову службу із 17 років.
Надання вершникам права обіймати посади суддів (раніше на це мали право лише сенатори).
Закон про будівництво доріг в Італії давав можливість заробити міській бідноті й сприяв розвитку торговельних зв’язків.
