Література. «Задонщина» Софонія Рязанця в поетичній формі розповідає про Куликовську битву. «Повість про розорення Москви ханом Тохтамишем» розповідає про спалення і пограбування татарами Москви в 1382 р. «Сказання про Мамаєве побоїще» – поема про Куликовську битву, створена в XV ст.
Літописання. До середини XIV ст. літописання велося у Ростові, Рязані, Володимирі, Твері, Новгороді, Пскові, при дворах князів і єпископських кафедрах. Із другої половини XIV ст. роль центру літописання Північно-Східної Русі переходить до Москви. Усі літописи розпочиналися з «Повісті минулих літ», підкреслювали спадковість між Київською Руссю і Московською державою.
Архітектура. У 1366–1367 рр. було розпочато будівництво нових кам’яних мурів Кремля в Москві. Кам’яні фортеці спорудили також в Ізборську, Орешку, Ямі, Копорії, Порхові. На початку XV ст. було збудовано Успенський собор у Звенигороді – найдавніший із пам’ятників московської церковної архітектури, що зберігся до наших днів. 1422 р. було збудовано Троїцький собор Троїце-Сергієвого монастиря, 1427 р. – собор Спасо-Андронікова монастиря, 1479 р. – Успенський собор у Москві (збудований італійським архітектором Арістотелем Фіораванті). У Новгороді в XV ст. було збудовано комплекс споруд Софійського будинку – резиденції архієпископа (Грановита палата, каплиця, палац владики Євфімія). У Москві, у Кремлі, 1491 р. під керівництвом венеціанського архітектора Марка Фрязіна було збудовано Грановиту палату для урочистих прийомів.
Живопис представлений фресками та іконами. Імена їхніх авторів у більшості випадків невідомі. Серед майстрів, які працювали в Новгороді, уславився Феофан Грек із Візантії. Виконував розписи церкви Спаса на Ільїнській вулиці. Потім працював у Москві, де виконав фрески в церкві Різдва Богородиці (1395), Архангельському (1399) та Благовіщенському соборах (1405). Благовіщенський собор Московського Кремля розписував разом із Феофаном Греком великий руський майстер Андрій Рубльов. Він також виконував ікони і фрески Успенського собору у Володимирі (1408), Троїцького собору Троїце-Сергієвої лаври (1425–1427) та Спасо-Андронікова монастиря (1427–1430). Найвідоміший твір Рубльова – «Трійця» з іконостасу згаданого вище Троїцького собору.
