27 жовтня 1708 р. Перший маніфест Петра І до українців, у якому він сповіщав, що Мазепа «безвестно пропал» (цар знав, що гетьман перейшов на бік шведів) і наказував генеральній старшині й полковникам зібратися в Глухові для обрання нового гетьмана.
28 жовтня 1708 р. Другий маніфест царя до українців. Петро І звинувачував Мазепу в зраді царя та України, стверджував, що він продав українців польському королю, щоб повернути православних українців під унію.
Уведення підрозділів російської армії в центральні райони Гетьманщини, щоб паралізувати опір козацтва і не допустити переходу Карла XII на лівий берег Десни.
Наказ царя О. Меншикову захопити і зруйнувати гетьманську резиденцію Батурин, де розміщувалася артилерія, запаси продовольства, гетьманський архів і канцелярія. Населення і вся залога були знищені, а місто спалене.
5 листопада 1708 р. напередодні ради з обрання нового гетьмана в Глухові було організовано символічну смертну кару над опудалом Мазепи.
Розміщення російських військ на Правобережжі, яке перебувало під «регіментом» І. Мазепи, де в козацьких полках було чимало прибічників гетьмана.
9 листопада 1708 р. в маніфесті до українського народу Петро І заявив, що шведи збираються заволодіти українськими землями, передати їх під польську владу, а І. Мазепу зробити самовладним князем України.
7 листопада 1708 р. Глухівська грамота Петра І, у якій він гарантував царське прощення і збереження маєтностей за тими представниками козацької старшини, які в місячний термін «одумаються» і залишать Мазепу. Тих, хто цього не зробить, позбавлять маєтків, їхні сім’ї відправлять у заслання, а їх самих покарають смертю.
12 листопада 1708 р. в глухівській Свято-Троїцькій церкві у присутності царя, російських урядовців і козацької старшини й одночасно в московському Успенському соборі було оголошено анафему (церковне прокляття) на І. Мазепу.
14 травня 1709 р. російські війська за наказом Петра І зруйнували Запорозьку Січ.
