Священний «живий» камінь, що лежить у Вирії під «першодеревом світу» Прадубом.
За легендою, Алатир походить від яйця, котре зніс першобог давніх українців Сокіл-Род.
Алатир уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється в незліченній і безконечній кількості живих зародків і бруньок, що лежать під священним каменем і котрі щовесни Дажбог (в давніші часи Білобог) засіває землю і людство.
Зі священним каменем Вирію давньоукраїнські жерці – Волхви пов’язували своє вчення про безсмертя: Смерть, мовляв, вражала лише пагіння зародків, які лишаються вічно живими. В цьому волхви вбачали позитивну роль смерті: вона знищувала старе пагіння, даючи простір для розвитку нових зародків.
За легендою, на священному «живому» камені Вирію щозими спочиває, набираючись нових сил, бог блискавки і грому Перун.
