Бахчисарайський мирний договір – угода Московської держави з Османською імперією та Кримським ханством про 20-річне перемир’я, яка завершила війни 70-х рр. XVII ст. між цими державами за володіння українськими землями.
Основні умови
- Кордон між державами встановлювався по Дніпру;
- За Османською імперією закріплювалися Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля. Татарські орди могли вільно кочувати і полювати в південних степах по обидва боки Дніпра;
- Територія між Дністром і Бугом протягом 20 років залишалася нейтральною і незаселеною; обидві сторони зобов’язувалися не споруджувати і не відновлювати на ній укріплення;
- Турецький султан і кримський хан зобов’язувалися не допомагати ворогам Москви;
- Територія Лівобережної України, Київ із кількома правобережними містечками і Запорожжя визнавалися за Московською державою;
- Козаки і все населення мали право ловити рибу, полювати, добувати сіль і вільно плавати по Дніпру та його протоках до Чорного моря.
Історичне значення
- Став спробою примирити інтереси Московської держави та Османської імперії в їхньому суперництві за українські землі;
- У черговий раз закріпив перерозподіл українських земель між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині;
- Зміцнив міжнародне становище Московської держави і примусив Річ Посполиту шукати шляхи до врегулювання відносин із нею.
