Слободищенський трактат – договір, укладений гетьманом Ю. Хмельницьким із представниками Речі Посполитої в містечку Слободищі, поблизу Чуднова, у жовтні 1660 р.
Основні положення Слободищенського трактату
- Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р;
- Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв’язок із Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р;
- Вилучалася стаття про створення «князівства Руського»; Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом;
- Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов’язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.
Наслідки підписання Слободищенського трактату
- Політичний розкол в українському суспільстві;
- 1660 р. – Чорна рада (загальна рада) правобережного козацтва в Корсуні схвалила умови Слободищенського трактату;
- 1660 р. – Рада лівобережних козацьких полків, що проходила в Переяславі, відмовилася визнати Слободищенський трактат;
- Фактичний поділ території Гетьманщини на дві частини;
- Правобережна Україна поверталася до складу Речі Посполитої, лівобережна визнавала залежність від московського царя;
- Політичне закріплення територіального поділу Української козацької держави виникненням двох окремих гетьманатів;
- Січень 1663 р. – Рада правобережного козацтва в Чигирині обрала П. Тетерю гетьманом Правобережжя;
- Червень 1663 р. – Чорна рада в околицях Ніжина після короткого гетьманування Я. Сомка обрала І. Брюховецького гетьманом Лівобережжя;
- Українська козацька держава як єдиний суспільно-політичний організм припинила існування. На її території виникли два державні утворення з окремими урядами, військами, фінансами, політикою, причому обидва перебували в стані війни.