Вареники – одна з найпоширеніших страв із вареного тіста з пісною чи скоромною начинкою (сиром, смаженою капустою, вареною товченою картоплею, маком, калиною, вишнею та іншими ягодами, яблуками, вареною квасолею, горохом, пшоняною або гречаною кашею та навіть борошном). Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Сало підсмажували, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і в киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно. Засмажку охолоджували і начиняли нею вареники, які називалися «вареники з піском».
Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з борошняної суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому відстоятись і, розкачавши, різали на дрібні шматки. Кожен шматок обвалювали в борошні та розкачували варяниці, які потім начиняли. Варили вареники у крутому окропі, потім виймали лозяним ополоником, складали в макітру та заливали засмажкою з олії або сала з цибулею. До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком.
Вареники були окрасою недільного й святкового столу, входили до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки.
