Розташована на північному узбережжі Тірренського моря, Генуя відома як порт з античних часів. У Середньовіччі стала одним із найбільших портів і торговельною морською республікою. 1143 р. в Генуї було прийнято перший в Італії міський статут.
Республікою Генуя офіційно стала в 1162 р., коли Фрідріх І Барбаросса надав їй право на володіння територіями узбережжя Лігурії. Вона мала назву «Республіка Св. Георгія» за ім’ям покровителя міста.
Наприкінці XIV – у XV ст. ослаблена внутрішніми протиріччями Генуя декілька разів опинялася під владою французьких королів і правителів Міланського герцогства.
Упродовж XIV – на початку XV ст. політику Генуї визначала боротьба з Венецією за панування у середземноморській торгівлі. Із другої половини XIV і до кінця XV ст. Генуя поступово занепадала внаслідок утрати своїх володінь під ударами турків-османів. Італійці називали Геную «чудова» за її чудовий вигляд.
