У 2400-2300 рр. до н. е. в долині річки Інд виникла й проіснувала майже тисячу років Хараппська (Індська) цивілізація. За територією вона перевершувала своїх визначних сучасників – Єгипет і Месопотамію,– разом узятих. У період розквіту цієї цивілізації було збудовано понад 800 міст і поселень. Найбільші з них – Хараппа й Мохенджо-Даро.
Найкраще збереглося Мохенджо-Даро (у буквальному перекладі – «пагорб мерців»), що розміщувалося на березі Інду. Археологічні розкопки показали, що воно мало ретельно розроблене планування. Місто складалося з двох частин: цитаделі, де розташовувалися адміністративні й релігійні будівлі, і нижнього міста із житловими будинками. Цитадель займала прямокутну площину й розміщувалася на штучному підвищенні. Тут були виявлені споруди для проведення ритуальних церемоній, священна водойма, палацові будівлі із залами для прийомів.
Нижнє місто – це власне міське поселення. Його головні вулиці, ширина яких сягала 10 м, простиралися з півночі на південь. Вони перетиналися із другорядними під прямим кутом і ділили місто на великі квартали. Будинки, як правило, цегляні, стояли дуже близько один до одного, але мали зручне планування. У багатьох оселях знайдені спеціальні приміщення для обмивання. Це свого роду ванні кімнати з підлогою, викладеною ретельно підігнаними кахлями.
У Мохенджо-Даро не було виявлено жодного розкішного палацу або грандіозного могильного пам’ятника, який би своїми масштабами нагадував єгипетські піраміди. Довгий час уважали, що місто не мало укріплень, але археологам удалося встановити, що цитадель була обгороджена міцними фортечними стінами. Однак цілком можливо, що вони призначалися не для відбиття ворожих набігів, а для захисту від повеней. До того ж у місті дуже слабко була розвинена зброярська справа.
Напевно, ця країна не мала потреби в армії.
Занепад Хараппської цивілізації припадає на XVIII–XVII ст. до н. е. У цей час місцеве населення переселяється на південний схід, і його рівень розвитку поступово знижується. Згідно з однією з гіпотез, це було зумовлене зміною природних умов, наприклад зміною русла Інду.
Згідно з іншою, причиною занепаду стародавнього міста стала навала аріїв. Однак розкопки цього не підтверджують.
