395 р. – середина VII ст. Виникнення Візантійської імперії і перетворення її на велику багатонаціональну державу, що не мала на той час подібних.
Друга половина VII – перша половина IX ст. Погіршення становища Візантії через арабські завоювання й напади слов’ян. Скорочення майже вдвічі території імперії.
Друга половина IX – середина XI ст. «Золотий час» Візантії. Доба відродження імперії за правління Македонської династії.
Друга половина XI ст. – 1204 р. Основну частину цього періоду займає правління династії Комнінів (1081–1204 рр.), на яке припадає остання доба могутності Візантійської імперії. 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь й утворили на місці імперії свої володіння.
1261–1453 рр. Відновлення Візантії. За правління Палеологів, останньої династії візантійських імператорів, через внутрішні чвари і турецькі напади їхня держава поступово занепадала. Проте її культура досягла вершини розквіту: тому цей час називали «палеологівським відродженням». Завершився 1453 р. захопленням Константинополя турками і загибеллю Візантійської імперії.
