Найвідоміший представник роду Осетрові (Acipenser). Має не надто витягнуте рило, вузьку верхню губу, роздуту й посередині розділену нижню губу, прості вуса. У нього близько прилеглі один до одного великі бічні щитки і низькі з боків, посередині опуклі, спинні щитки.
Забарвлення верхньої частини більш або менш темно-буре чи жовто-буре, у нижній частині – блискуче сріблясто-біле; щитки мають бруднуватий білий відтінок. Завдовжки може досягати 6 м, але рідко перевищує 2 м.
Атлантичний океан, а також Середземне, Північне та Балтійське моря – ось місцеперебування атлантичного осетра, який, проте, так само живе біля східних берегів Північної Америки; у Чорному морі його зовсім немає. Ніколи не трапляється в басейні Дунаю.
Спосіб життя всіх осетрових дуже схожий. Щодо їхнього життя на глибині моря є мало даних. Відомо тільки, що вони віддають перевагу піщаному або мулистому дну, плавають над самим дном і своїм гострим рилом розривають ґрунт, де відшукують собі їжу – ракоподібних, а також рослинні рештки. Для метання ікри осетрові піднімаються у верхні шари води і величезними зграями входять у річки, де їх зазвичай і ловлять.
М’ясо всіх цих риб дуже смачне і дорого цінується. Ще ціннішою є їхня ікра. Лов осетрів здавна проводився в усіх великих ріках Росії. Крім м’яса та ікри, велику цінність становить спинна струна, що зветься визигою, та плавальний міхур, з якого виварюють найкращий риб’ячий клей.