Складається з 38 видів, які трапляються по всій земній кулі від тропіків до полярних областей. Ці водоплавні птахи – витривалі нирці, з перетинкою на пальцях і міцними лапами; часто баклани маленькими або великими групами полюють на риб, креветок та інших їстівних водяних тварин.
У них сильне, циліндрове тіло, шия довга чи навіть дуже довга, дзьоб середньої довжини з гачкуватим кінцем; крила довгі, але тупі; хвіст середньої довжини, трохи опуклий. Бакланів можна зустріти як на морі, так і в прісноводних внутрішніх водоймах. Незграбні на землі, вони з дивовижною спритністю лазять по деревах, літають швидше, ніж цього можна було б від них сподіватися, і чудово пірнають. Перед пірнанням вони наскрізь просочують водою оперення, а після полювання летять на скелю або гілку дерева, щоб висушити його, розставляючи при цьому свої крила в характерній позі.
Баклани – страшенні ненажери. Вони відпочивають, здається, тільки для того, щоб, зібравшись на силі, взятися знову до їжі. Розтяжність їхньої глотки дозволяє їм проковтувати дуже великих риб, які, проте, надзвичайно швидко перетравлюються, і спорожнілий шлунок потребує нової їжі.
Усі види бакланів гніздяться великими групами, і часто їхні колонії складаються з багатьох тисяч пар. Якщо їм доводиться будувати гнізда самим, то вони натягують купу товстого суччя, заповнюють проміжки очеретом, не даючи йому навіть просохнути, тож яйця часто лежать буквально в болоті. Відкладають від 2 до 5 яєць. Пташенята вилуплюються голими, безпорадними і залишаються в гнізді досить довго.
Доказом того, що баклани – тямучі птахи, є такий факт: китайці привчають їх ловити рибу, що птахи й роблять – на превелику втіху своїм господарям. Великі баклани, дресировані для рибного лову, виховуються в неволі, де вони вилуплюються з яєць, що їх насиджують кури. Молодих птахів рано починають виносити на річку і привчати кидатись у воду за наказом господаря, пірнати і виносити на поверхню спійману рибину.
