Належать до родини Бджолині, або Бджоли справжні (Apidae). На вигляд джмелі різко відрізняються від бджіл. Розміри тіла у них набагато більші: самки завдовжки 13–28 мм, а самці – 7–24 мм. Тіло джмеля вкрите густими волосками, які утворюють руді, жовті, чорні або білі смуги. Порівняно з бджолами їх можна назвати незграбними комахами, а їхні споруди порівняно зі зручно влаштованими і просторими житлами бджіл – бідними хатинами. Джмелі живуть здебільшого під землею, і тому спосіб життя цих комах дотепер усе ще маловідомий.
Невеликі рої, якими живуть джмелі, являють завжди потомство однієї самки, заплідненої з осені. Зимують вони у якому-небудь потаємному притулку, а з настанням весни вилазять і починають підшукувати приміщення для свого гнізда. Таким може виявитися мишача нірка, підземна галерея крота, покинуте пташине гніздо чи щось подібне. Зупинивши свій вибір на якому-небудь притулку, самиця починає посилено харчуватися, збирати запаси меду і квіткового пилку. Коли їх зібрано досить, вона будує чашечки разом із запасами корму й відкладає в них яйця. Через 4 тижні після цього з’являється перше покоління – дрібні робочі джмелі, які так само, як робочі бджоли, являють собою недорозвинених самок. З’явившись на світ, молоді робітниці починають діяльно допомагати своїй матері у збиранні запасів, тож вона тепер має більше вільного часу і народжує численніше потомство.
Відкладаючи яйця, самиця повинна активно охороняти чашечки, оскільки її жадібні діти не проти поласувати смачною їжею, відкладеною туди. Для більшої певності вона всі чашечки щільно запечатує.
Вийшовши з чашечки, личинка росте протягом 10–12 днів, а потім перетворюється в лялечку. Після цього через 2 тижні вона стає молодим джмелем.
Трутні утворюються так само, як і у бджіл, з незапліднених яєць. Вони також ліниві, але не байдикують, а виконують різні домашні роботи. Взагалі джмелі діяльніші, ніж бджоли, і вилітають на роботу навіть похмурої погоди, коли більшість інших комах сидять без діла.
Як чашечки джмелі часто використовують порожні кокони метеликів. Навіть робочі джмелі іноді відкладають яйця, але з них розвиваються тільки трутні. Окрім робочих джмелів, протягом літа виводиться багато маленьких самиць, які також відкладають яйця; з них з’являються робочі джмелі.
Під кінець літа виводяться великі самиці, придатні для утворення нових гнізд на майбутнє літо. Проте між цими новими самицями і старою прародителькою не відбувається боїв, як у бджіл. Вони тримаються миролюбно, навіть спільно виконують деякі роботи по гнізду.
Із зменшенням кількості квітів населення джмелиного гнізда теж зменшується.
Джмелі – одні з найбільш холодостійких комах: вони здатні розігріти своє тіло до необхідних 40 °С. Це дозволяє їм вилітати рано-вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще недостатньо прогрілося.
Кількість джмелів скорочується через розорення їхніх гнізд, зменшення площ із квітучою рослинністю в результаті непомірного випасання худоби та косовиці.
