Петро Столипін (1862–1911) – російський державний діяч. Активний захисник самодержавного правління в Росії. Став ініціатором цілої низки реформ, ключовою серед яких була земельна, яка забезпечила стрімкий економічний розвиток Російської імперії.
Причини здійснення
- Необхідність розв’язання аграрного питання, яке з економічного переросло в політичне.
- Послаблення конфронтації в суспільстві, відвернення загрози нового революційного вибуху.
Мета проведення земельної реформи
- Підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва.
- Збільшити товарність селянського господарства.
- Зміцнити соціальну опору самодержавства на селі.
- Розв’язати проблему аграрного перенаселення.
Складові реформи
- Руйнування селянської «общини» та закріплення за кожним господарем у приватну власність земель, якими він користувався.
- Надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк.
- Заохочення переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу і Середньої Азії.
Результати реформи
- Упродовж 1907–1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю на Правобережжі 48 % селян, на Півдні – 42%, на Лівобережжі – 16,5%.
- Селянський земельний банк протягом 1906–1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької.
- На нові землі протягом 1906–1912 рр. із Наддніпрянщини виїхало близько 1 млн осіб; щоправда, майже чверть повернулися додому.
