Належить до родини Мухоловкові ряду Горобцеподібні. Птах трохи менший за горобця. Верхня частина тулуба оливково-сіра, черевце – сірувате, а горло і груди – червонуваті. Дуже поширена в Євразії та Північно-Західній Африці. Віддає перевагу вологим листяним і мішаним лісам з густим підліском, паркам, порослим чагарниками садам, поблизу від води.
Ця пташка весела і жвава, моторна, добре літає, хоча й не зовсім правильно. Перелітний, частково осілий птах, з’являється у нас на початку березня як вісник весни. Гніздо влаштовує на землі та поблизу її поверхні. Відкладає 5–8 яєць. Час насиджування кладки 14 днів. Після закінчення виховання дитинчат – у липні або серпні – вільшанки линяють, а як тільки виросте нове пір’я, птахи починають уже збиратися відлітати.
Вільшанки шукають на землі комах, дощових черв’яків і слимаків. Восени вони поїдають ягоди.
У неволі вільшанка легко уживається і часто прихиляється до своїх господарів, потішаючи їхній слух своїми ніжними, мелодійними піснями.