Належить до найбільших видів родини Зозулеві; загальна довжина 50–60 см, з яких 31–35 см припадає на хвіст. Оперення строкате, але не яскраве.
Зозуля-подорожник поширена скрізь, починаючи від Південної Каліфорнії і Техасу аж до Мексики, і добре відома завдяки своїй оригінальній зовнішності і своєрідному способу життя. Короткі крила не дозволяють їй робити великі перельоти, завдяки своїм довгим ногам вона дуже швидко рухається по землі. Тому зозуля-подорожник належить до осілих птахів у повному розумінні цього слова і лише у крайньому разі змінює вибране колись місце проживання на інше.
Каліфорнійська зозуля-подорожник – дуже добрий бігун. Вона може розвивати швидкість 42 км/год.
Птахи ці дуже нетовариські; кожен з них живе окремо. Він спокійно і незворушно ходить, піднявши хвоста і трохи нахиливши передню частину тіла. Зовсім інакше рухається цей птах у хвилини небезпеки. На бігу він не поступиться навіть скакуну; принаймні в цьому з ним не може зрівнятися жоден птах Північної Америки. Він може, стрибаючи, злетіти над землею на 3 м і, щоб підтримати в повітрі своє тіло, тільки на хвильку розпускає крила, але переноситься ось так через величезні простори. Він може і досить швидко літати, але короткі крила не дозволяють йому триматися вище 2 м над поверхнею землі.
Всілякі комахи і м’якотілі, особливо равлики, становлять їжу зозулі-подорожника. Равликів вона звичайно очищає від черепашок на відкритих місцях, тож у лісах, населених цими зозулями, часто знаходять залишки її обіду. Ця зозуля нападає і на хребетних, здебільшого на плазунів, і вважається у мексиканців найголовнішим винищувачем страшної і ненависної їм гримучої змії, з дитинчатами якої вона розправляється, кажуть, так швидко, що й оком не змигнеш.
