Писемність. Писали за допомогою ієрогліфів – спеціальних знаків-малюнків (близько 750). Для письма використовувався папірус – схожий на папір матеріал, виготовлений із місцевої високої тростини.
Освіта. Школи діяли при храмах, а вчителями в них були жерці. Навчалися в школах лише хлопчики заможних єгиптян. Учні вивчали історію, географію, релігію, астрономію, математику, будівельну справу, медицину. Після закінчення школи вони складали екзамен, і лише той, хто його витримував, міг продовжити подальше навчання, вивчаючи один або два улюблені предмети.
Наукові знання. Хранителями величезних знань, накопичених єгиптянами за три тисячоліття, були жерці. Вони вивчали природу і зробили багато важливих відкриттів та винаходів. Зі спостережень за зірками була започаткована астрономія. Уміли визначати за зірками час розливу Нілу, сонячні затемнення. Склали календар із 12 місяців і 365 днів. Для виміру часу винайшли водяний годинник. Математика була необхідна для будівництва пірамід і храмів, збирання податків тощо. У Єгипті з’явилася наука, що вивчала поверхню землі,– географія. Землю уявляли прямокутником, оточеним горами, за якими пролягав океан – «Велике коло». Значного розвитку набула медицина. Визначали хворобу людини за її пульсом, уміли робити хірургічні операції з використанням знеболюючих засобів, знали лікувальні властивості багатьох рослин і мінеральних речовин.
Література. Записували легенди, казки, повчальні розповіді, поетичні гімни. У більшості творів згадки про їх авторів відсутні. Найвидатніша пам’ятка літератури доби Нового царства «Книга мертвих» – збірка текстів, присвячених поховальним ритуалам. Твори, що збереглися: «Оповідання єгиптянина Сінухета», «Зачарований царевич», «Казка про правду і кривду», «Казка про постраждалого в морській катастрофі».
Архітектура. Найвидатніші архітектурні пам’ятки Давнього Єгипту – піраміди, у яких ховали померлих фараонів. На заході від Мемфіса розташовано близько 60 пірамід, які збереглися до наших часів. Найбільшою є піраміда, збудована близько 2600 р. до н. е. для фараона Хеопса. Будувалося також чимало храмів, що були досить складними комплексами з просторих залів, алей-переходів, колон, обелісків, господарських будівель, жител для ремісників, селян і вартових.
Мистецтво. Про високий розвиток мистецтва свідчать майстерні настінні розписи й рельєфи у храмах і гробницях. Людину завжди зображували з обличчям у профіль, але з розправленими плечами (вигляд спереду). Богів малювали високими на зріст, фараона – меншим за богів, а простих людей – зовсім маленькими. Сюжетами настінних розписів були сцени полювання, бенкетів, війн, збирання врожаю тощо. Давньоєгипетська скульптура вражає своєю досконалістю. Скульптурне зображення мало бути «двійником людини», до якого зможе за потреби (якщо не збережеться мумія померлого) вселятися її душа.