Належить до променеперих риб родини Бородавчаткові (Synanceia). Трапляється від Червоного моря до Індійського океану. Найбільш поширений вид родини.
Арабські рибалки приписують їй такі ж якості, як і гадюці. Ця риба одна з найогидніших. Укрита м’якою бородавчастою шкірою, яка так маскує частини тіла, що з першого погляду ледве можна їх розрізнити, вона радше нагадує тих голозябрових молюсків, які живуть з нею в тих самих морях.
Маленькі очі і паща повернені вгору, оскільки риба перебуває завжди на дні і підстерігає здобич, зарившись у пісок або мул. Спинні шипи сильні, гострі, немов голки, мають з кожного боку по глибокій ямці й укриті товстою м’якою шкірою, яка закінчується на верхівці кожного шипа кількома широкими бахромками. Дуже великі закруглені грудні плавці складаються з простих товстих твердих променів і слугують рибі не тільки як органи руху по морському дну, а також і як своєрідні лопати, за допомогою яких вона швидко заривається в пісок.
Забарвлення бородавчатки надзвичайно мінливе: то вона вся одноманітного брудно-бурого кольору, то дуже яскравого червонуватого, залежно від забарвлення місцевості, в якій живе риба, через що її важко відрізняти від навколишнього оточення.
Серед риб отрута бородавчатки є найбільш небезпечною для людини. При ураженні спостерігаються ті самі симптоми, що й при дії отрути крилатки. При численних глибоких уколах або якщо отрута проникає у велику кровоносну судину, смерть може настати через 2-3 години.
Бородавчатки сидять, сховавшись між камінням і водоростями, нерухомо на дні і так уміло пристосовуються до середовища, що рибалка, увійшовши у воду, часто не помічає їх, аж доки не наступить на них і доки ці риби, несподівано потривожені, не завдадуть йому своїми шипами надзвичайно болючих ран.
