Стрітення (15 лютого) – найважливіше свято в церковному календарі лютого. На 40-й день від народження Христа Марія разом з Іосифом пішла до храму, щоб принести жертву очищення. За законом древніх юдеїв, багата жінка мала принести ягня та молодого голуба, вбога – пару голубів чи горлиць. Пречиста принесла пару горлиць. У храмі вона зустріла праведного Симеона, якому провидінням була передбачена зустріч із Месією. Взявши дитя на руки, праведник благословив його, а Богородиці сповістив про її майбутню жертву.
Стрітення – це свято початку весни, початку роботи без світла. Головним дійством у цей день було освячення вогню й води; стрітенські свічки вважалися чарівними і мали назву «громниця» («громничка»). їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберігати людей і худобу від грому, щоб весняна повінь не зашкодила посівам, а мороз не побив дерева. Полум’ям громниці малювали хрести на сволоку – від усього лихого, підкурювали дітям волосся – щоб грому не боялись. Ці свічки давали також у руки помираючим під час читання відхідної молитви.
Цінували «стрітенську» воду, набрану з-під стріхи й освячену в церкві. Вважалося, що ця вода допомагає проти хвороб. Нею кропили та поїли худобу.
У народі казали, що на Стрітення зима зустрічається з літом. Зима й літо сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше – літо перемогло зиму, а якщо холодніше – зима.
