Цей день зобов’язаний назвою святій Меланії, день пам’яті якої за церковним календарем припадає на 13 січня.
За давньою традицією хлопці вибирали з-поміж себе найкращого витівника, перевдягали його в жіночі лахмути, і він виконував роль Меланки. Крім того, добирали ще й інших персонажів: цигана, ведмедя, журавля, козу тощо.
Заходячи в оселю, хлопчача ватага робила гармидер. Особливою непосидючістю відзначалася Меланка – вона розкидала сміття, заглядала в мисник, щоб відшукати глечик з молоком і помазати ним припічок, а тому хазяї заздалегідь приховували всяке господарське начиння. Щедрівники у цей час приспівували.
Обдарувавши міхоношу, господарі запрошували хлопців до столу. Крім парубочих, цього вечора ходили й дівочі Меланки. Дійових осіб було дві – Меланка, вбрана у весільний одяг молодої, і Василь – перевдягнена в молодого дівчина. На відміну від хлопчачої, дівоча ватага не заходила до осель, а щедрувала під вікнами. Господарі виходили й обдаровували дівчат грішми – «Меланці на вінок».