За день до цієї події (точніше – на ніч) господарі залишали в новій хаті кота або півня. Наступного дня, коли вже все було готове до переходу в новий будинок, старші члени сім’ї брали ікону, вишитий рушник з хлібом і сіллю, миску з житом, пшеницею, дрібними грошима та пляшкою горілки і входили до нової хати. Літній чоловік (батько молодих господарів, а за його відсутності кум чи близький родич) іконою або ж тільки хлібом із сіллю благословляв на всі боки нове помешкання, після чого залишав ікону на покуті. Вийшовши на вулицю з хлібом і сіллю на вишитому рушнику, він благословляв дітей на щасливе життя в новій хаті. Молоді господарі бралися за кінці рушника, і він заводив їх у нове житло. За ними заходили родичі та сусіди; літня жінка посипала всіх зерном і дрібними грошима, бажаючи щастя в новому домі. Після цього всі робили подарунки та сідали за столи, а молоді господарі частували гостей. Закінчувалося новосілля співами й танцями.
На новосіллі обов’язково освячували житло, обкурювали його ладаном, смирною, вугіллям та шматочками шкіри.
