Сонце – цар денного неба, як Місяць уночі. Родина його – Місяць і зорі. Воно святе і праведне, освітлює і зігріває землю й дає їй плодючість. Яскраве Сонце через те, що воно – відблиск лиця Божого.
Сонце – то велике коло або колесо, і коли воно котиться небом, то в цей час буває день, а коли ховається за гору, настає ніч, а для інших людей, що живуть «під землею», – день. У полудень воно трохи спочиває, надвечір іде зовсім на спочинок, уночі спить, а раненько встає. На сході живе чепурна панна з рожевими пальчиками – Зоря, і, щойно Сонечко просинається, вона вмиває і витирає його гарненько, тому воно завжди таке свіже й рум’яне.
Повір'я, пов'язані з сонцем
- Сходить сонце там, де починається життя, а тому люди моляться на схід;
- Не можна плювати на сонце, бо язик одпаде;
- По заході або до схід-сонця не годиться волами орати, бо воли собі шиї попарять;
- Не можна спати, коли затемнення сонця, бо можна не встати;
- Не дивись на сонце, бо станеш косий;
- Хворіючи, не спи, коли заходить сонце, бо приспиш хворобу;
- Не показуй пальцем на сонце, бо всохне палець.